поспішати

поспішати
-а́ю, -а́єш, недок., поспіши́ти, -шу́, -ши́ш, док.
1) з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; спішити, квапитися. || тільки док., перев. з інфін. Надто рано, передчасно зробити що-небудь. || тільки недок., із запереч. не та інфін. Не виявляти бажання негайно розпочати якусь дію, приступити до якої-небудь справи, роботи.
2) Швидко йти, бігти, пливти, їхати і т. ін.; намагатися скоріше потрапити кудись, вчасно прийти, не спізнитися. || тільки недок., за ким – чим, розм. Те саме, що устигати. || тільки недок., за чим, перен., рідко. Прагнути не відстати від вимог сучасності, не залишитися позаду.
3) Ідучи прискорено, показувати пізніший час (про годинник).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "поспішати" в других словарях:

  • поспішати — поспішити (старатися, намагатися щонайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), квапитися, хапатися, швидкувати; гнати(ся), бігти (намагатися швидше, вчасно прибути кудись) …   Словник синонімів української мови

  • поспішати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • поспіх — у, ч. 1) Дія і стан за знач. поспішати. Без поспіху. 2) заст., рідко.Успіх …   Український тлумачний словник

  • поспішатися — а/юся, а/єшся, недок., поспіши/тися, шу/ся, ши/шся, док., розм. Те саме, що поспішати 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • поспішити — див. поспішати …   Український тлумачний словник

  • поспішити — див. поспішати …   Словник синонімів української мови

  • потщатися — поспішати, постаратися, подбати, потрудитися …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • бігти — біжу/, біжи/ш; мин. ч. біг, бі/гла, бі/гло; наказ. сп. біжи/, біжі/мо, біжі/ть; недок. 1) Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. || розм. Поспішно йти кудись, до кого , чого небудь; поспішати, поспинатися,… …   Український тлумачний словник

  • квапливий — (про людину схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), поспішливий, поквапливий, поквапний, сквапливий, сквапний, хапливий, похапливий …   Словник синонімів української мови

  • непоспішливий — а, е. Якому не властива поспішливість, не схильний поспішати; неквапливий, повільний. || Який відбувається, здійснюється неквапливо, повільно …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»